Повна полиця

Вересень: полиця починає рахуватися

Облік відкриває кошик, а не банка. Перший тиждень вересня йде на пересортування: ми виносимо з комори все, що лишилося з минулого циклу, й вписуємо в аркуш окремим рядком. Цього року таких решток було дві банки сушеної груші та одна торбинка чебрецю — їх ставлять на край ярусу, щоб зійшли першими.

Далі сушня. Дрібна садова яблуня під замковими мурами дає шість кошиків; із кошика виходить приблизно три банки по 0,7 л. Разом із грушею-дичкою та першою партією шипшини виходить тридцять вісім банок — шістдесят шість відсотків полиці. Торбинок на верхній дошці на перше жовтня чотирнадцять.

Вересень же вирішує й те, скільком банкам узагалі знайдеться місце. Нижній ярус ми щороку міряємо заново: дошка від вологи трохи веде, і замість двадцяти двох слоїків у ряд стає двадцять. Це не дрібниця — за два роки комора так втратила чотири банки місця.

Жовтень: суміш, терен і вільне місце

Жовтень додає шістнадцять банок і дев'ять торбинок. Головна позиція місяця — узварова суміш: сушені яблука, груша, слива й трохи шипшини в одній банці, по 0,7 л кожна. Одна така банка дає два літри узвару, тому дванадцять банок суміші — це витрата рівно на зиму.

Терен кладемо після першого приморозку, а не за датою. Поки шкірка ціла, плід в'яжеться й у банці злежується; тріснула — значить, пора. У середньому це припадає на третій тиждень місяця, і в аркуші проти терену стоїть не дата, а слово «після». Цього року було двадцять другого.

Шість слоїків на нижньому ярусі лишаються порожніми навмисне. Це рядок «вільне місце»: у нього піде пізня горобина й те, що ще принесуть із подільських пагорбів. Комора, забита під кришку в жовтні, у листопаді завжди виявляється меншою, ніж потрібно.

Листопад: сто відсотків і закритий облік

Сто відсотків — це п'ятдесят вісім банок і двадцять п'ять торбинок, і тримаються вони приблизно три тижні. Останніми на ярус ідуть горобина й залишок терену; після цього аркуш переписують чорнилом і більше не правлять до березня.

У день закриття обліку ми робимо дві речі. Міряємо вологу в коморі простим способом — кладемо на нижню дошку аркуш паперу й дивимось, чи не відволожився він за добу. І перебираємо торбинки: та, що втратила запах крізь полотно, знімається з ярусу відразу, бо до січня вона однаково нічого не віддасть.

Решту листопада комора стоїть зачиненою. Беруть із неї мало: темніє рано, узвар варять раз на тиждень, і витрата тримається на двох банках. Саме цей спокій і дає змогу перевірити, чи правильно порахували в серпні.

Грудень: перші сім банок зійшли

Грудень — перший місяць витрати. Сім банок і дві торбинки сходять із ярусів, і це найрівніша витрата року: гостей багато, але й узвар варять великою каструлею, тому розхід на одну подачу виходить менший.

Головне правило грудня — не чіпати другий ряд. Банки, що стоять у глибині, відкривають тільки після того, як зійшов увесь передній ряд: інакше в коморі утворюються забуті слоїки, які потім знаходяться у травні зі зіпсованим вмістом. Ряд спорожнів — другий підсувають уперед, і в аркуші з'являється відмітка.

На тридцять перше грудня в коморі має стояти п'ятдесят одна банка. Більше — значить, у холодні місяці витрата піде швидше, ніж запас; менше — у березні полиця буде голою на два тижні раніше за розрахунок. І перше, і друге ми вже бачили.

Таблиця ярусів: вересень — грудень

Наступний стан полиці