Порожня полиця

Квітень: тринадцять банок за тижнями

Квітневий залишок уже не витрачають, а розподіляють. Тринадцять банок розписані по тижнях просто в аркуші: три на перший тиждень, три на другий, по дві на решту. Дата відкриття стоїть проти кожної, і порушувати її значить лишитися в травні без нічого.

Друге квітня — остання позиція недобору цього циклу: сушена слива. Тут причина була не в кількості, а в вологості: три банки з лютневого перебирання довели, що сушимо ми її недостатньо. Проти позиції в аркуші стоїть не «докласти більше», а «сушити довше».

Полотна в коморі лишається шість торбинок. Сухий збір у квітні беруть щодня, бо скло вже економлять: торбинка чебрецю на 160 г дає приблизно дев'ять заварок по 18 г на літр, і цього вистачає на тиждень із запасом.

Травень: шість банок і видно дно

Десять відсотків — і вперше за рік дошку видно наскрізь. Шість банок стоять в одному ряду на другому ярусі, бо тримати їх розкиданими немає сенсу: так зручніше відразу бачити залишок, не заглядаючи в зошит.

Травень — місяць ревізії тари. Порожні слоїки миють, перевіряють кришки на вигин і рахують: цього року з п'ятдесяти восьми до нового циклу дійшло п'ятдесят п'ять, три замінили. Зав'язки з торбинок перуть і сушать на вітрі, а саме полотно перевіряють на просвіт — витерта тканина на ярус уже не повертається.

Із напоїв у травні лишається найпростіше: тепла вода з ложкою залишкової суміші й сухий збір із торбинки. Нічого нового в комору не стає, і це єдиний місяць, коли аркуш за весь тиждень може не змінитися зовсім.

Червень: дві банки, три порожні дошки

Дно року виглядає так: дві банки на нижньому ярусі, одна торбинка на другому, три дошки голі. Саме тепер комору можна нарешті як слід відчинити — протяг на три дні, і вапнякова стіна віддає вологу, яку набрала за зиму.

Червень — час столярної дрібниці. Дошки міряють уздовж і впоперек, бо за рік вони трохи ведуться; позначки олівцем на торці показують, скільком слоїкам ряд дасть місце цього разу. Два роки тому так знайшлося четверте місце на нижньому ярусі — просто тому, що дошку переставили на два сантиметри вище.

Останні дві банки відкривають без жалю, бо тримати їх до серпня немає сенсу: за три місяці в теплі суміш однаково втратить запах. Порожня полиця наприкінці червня — правильний результат, а не недогляд.

Липень: перші чотири слоїки

Липень дає перше поповнення за п'ять місяців: чотири банки ранньої ягоди й дві торбинки липового цвіту. Числа дрібні, але в аркуші вони важливі — саме з них починається новий відлік, і смужка вперше за рік іде вгору.

Цвіт сушать у затінку на полотні, а потім одразу зав'язують у торбинки, по 160 г у кожну. Скло для цвіту не беруть: у банці він за тиждень набирає вологи зі стінок і згортається в грудку. Різниця між полотном і склом тут видна найкраще.

У липні ж складають і кошиковий план. Він короткий: скільком кошикам яблук потрібно бути в саду, щоб у листопаді на ярусах стояло п'ятдесят вісім банок. Арифметика проста — кошик дає три банки, значить, кошиків потрібно щонайменше дев'ятнадцять.

Серпень: сімнадцять банок і новий розворот

Серпень закриває цей аркуш і відкриває наступний. Сімнадцять банок, сім торбинок, двадцять дев'ять відсотків — і всі три рядки недобору вже враховані: м'яти чотири торбинки замість трьох, смородинового листа п'ять замість чотирьох, слива сушена довше й у менших банках.

Ярус, з якого починають, завжди верхній. Полотно ставимо нагору, скло нижче — так зручніше брати важке й не тягнутися до сухого збору через увесь ряд. Це дрібниця, але за зиму вона економить кілька десятків зайвих рухів.

Останній серпневий запис — звірка з минулим циклом. Ми кладемо поряд два аркуші й дивимось, чи зійшлися числа на перше вересня. Розбіжність у дві-три банки вважаємо нормою; більша означає, що кошиковий план цього року треба переписати ще раз.

Таблиця ярусів: квітень — серпень

Куди йти з цього аркуша